Тернопіль: Вектор, 2022. – 668 с

city building architecture tree І скільки б ви не розривалися в своєму бажанні догодити всім, все ж в багатьох ситуаціях доведеться вибрати одну сторону. А якщо чекає Україну в майбутньому 2023 хочете рухатися вперед, доведеться залишити позаду всі комплекси і сумніви. Такі перспективи вельми обнадіюють і вселяють бажання рухатися вперед. Пропозиція не знайшла належної підтримки скандинавських країн (Швеція, Фінляндія), однак висловили бажання виступити підписантами договору Данія, Ісландія, Італія, Норвегія та Португалія. Початком процесу формування оборонного союзу країн Заходу можна вважати зустріч у Брюсселі 4 березня 1948 року представників Бельгії, Великої Британії, Люксембургу, Нідерландів і Франції, на якій обговорювалася англо-французька пропозиція розробки договору про взаємну допомогу. Текст майбутнього Договору дванадцяти держав був опублікований для ознайомлення широкої громадськості 18 березня 1949 року. 17 березня 1948 року був підписаний Брюссельський договір. Північноатлантичний договір передбачав тільки заснування Ради організації, яка, своєю чергою, мала створити Комітет оборони. З моменту свого заснування кількість нових держав-членів альянсу збільшилася з первинних 12 до 30 країн. ↑ З моменту оголошення перемир’я терористи понад 2 тис.

↑ Хорватия признала, что ее добровольцы воюют на востоке Украины. ↑ Види вищих навчальних закладів Польщі. Дейвіс Н. Боже ігрище: історія Польщі / Норман Дейвіс ; пер. В доповіді підкреслювалося що доктрина мирного співіснування змінила характер конфронтації між Сходом і Заходом, https://thebigkidstore.co.za/2022/12/21/%d0%bf%d1%80%d1%96%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%82%d0%b8-%d1%96-%d1%86%d1%96%d0%bd%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96-%d0%b1%d1%83%d0%b4%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b4%d0%be%d0%ba%d0%be%d1%80%d1%96%d0%bd-2/ але не усунула основні проблеми. Новий період розвитку НАТО розпочався у грудні 1967 року після схвалення Північноатлантичною радою доповідь бельгійського міністра закордонних справ П’єра Армеля «Про майбутні завдання альянсу», відомої як доповіді Армеля. У серпні – вересні 1995 року НАТО провела повітряну операцію в Боснії та Герцеговині, www.breakoursilence.com яка допомогла припинити Боснійську війну, а потім відповідно до Дейтонської мирної угоди очолила операцію з підтримання миру, яка тривала дев’ять років – з грудня 1994 року по грудень 2004 року. Важливою корективою було також зменшення залежності військової стратегії альянсу від ядерної зброї, яка має відігравати головно політичну роль – збереження миру, стримування будь-якого агресора. З цією метою планувалися певні зміни у структурі збройних сил і військового командування альянсу.

Вихід Франції з військової структури НАТО не означав виходу з оборонного альянсу чи дистанціювання від його стратегії і містив у основі цілу низку важливих саме для Франції причин, але все-таки засвідчив дещо чекає Україну найближчим часом 2023 відмінні підходи до актуальної конфігурації післявоєнної системи міжнародних відносин і початок нового етапу в історії НАТО. У жовтні 1949 року Конгрес США прийняв рішення про надання європейським партнерам по НАТО військової допомоги в розмірі 1 млрд доларів. Діставши рішучу відмову, французький уряд ухвалив рішення про поступовий вихід Франції з військової організації блоку, про що остаточно оголосив на початку 1966 року. Суто воєнними питаннями займалася створена при військовому комітеті постійна стратегічна група з представників збройних сил США, https://cinebuzztimes.com/%d1%83-%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%96%d0%b9-%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%82%d1%96-%d0%b7%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d1%96%d1%81%d0%bb%d1%8f-45-2 Великої Британії та Франції. З наступних подій, що позитивно вплинули на загальну атмосферу європейської безпеки, слід зазначити угоди Федеративної Республіки Німеччини 1970-1973 років про нормалізацію відносин і визнання наявних кордонів з СРСР, webpage Польщею, НДР та Чехословаччиною, Чотиристоронню угоду про статус Західного Берліна (1972, США, СРСР, Велика Британія, Франція), угоди 1972 року між СРСР і США про обмеження стратегічних озброєнь і про системи протиракетної оборони, Віденські переговори 1973 року про взаємне скорочення збройних сил і Гельсінська нарада з питань безпеки та співробітництва у Європі.

Ще більш важливою подією у зміцненні системи європейської безпеки стало приєднання до Альянсу Федеративної Республіки Німеччини. Засадничим принципом Альянсу є спільність поглядів між північноамериканськими та європейськими членами НАТО, які поділяють однакові цінності та інтереси і віддані справі збереження демократичних принципів, що робить нероздільною безпеку Європи і Північної Америки. Йшлося про діалог і співробітництво між членами НАТО й іншими державами в усіх галузях, пов’язаних з європейською безпекою. 4 жовтня 2001 року, після того, як було визначено, що терористичні напади 11 вересня на Нью-Йорк і Вашингтон були здійснені з-за кордону, НАТО ухвалила пакет з восьми заходів, спрямованих на підтримку США. Північноатлантична рада ухвалила проведення цієї операції 17 серпня 2009 року. Цим актом для консультацій, координації співпраці та досягнення консенсусу між альянсом і Росією, а також за відповідних обставин для прийняття спільних рішень щодо спільних дій з питань безпеки засновувалася постійна спільна рада Росія – НАТО. Постійним органом Ради НАТО була постійна рада, до якої входили 12 заступників міністрів закордонних справ. Рада НАТО, що чекає Україну в майбутньому 2023 складалася з міністрів закордонних справ 12 держав-членів, створила Комітет оборони з 12 міністрів оборони, а також підпорядкований йому Військовий комітет у складі 12 начальників генеральних штабів. 18 лютого 1952 року до НАТО приєднались Греція і Туреччина, які займали стратегічну позицію в планах оборони Середземноморського басейну.